Розвиток мислення та зв’язного мовлення за допомогою казок

Казка – це універсальний засіб розвитку, виховання і навчання дітей раннього і дошкільного віку. Прослуховування казок дозволяє розширити, збагатити словниковий запас, закласти міцний фундамент зв'язного мовлення. Адже казки, як правило, включають в себе повторення, багаторазове прослуховування яких сприяє запам'ятовуванню слів і окремих виразів і, отже, поповнення пасивного словника.

Варто тільки згадати такі казки, як «Колобок», «Ріпка», «Рукавичка», «Коза-Дереза» та інші. Діти, слухаючи казку, із задоволенням повторюють разом з дорослими пісеньки головних героїв, початок і кінець казки і т. д. Драматизація казки сприяє розвитку вміння вести діалог, а переказування - навчає монологічного мовлення, розвиває пам'ять.

Використання казок для розвитку мислення

Дітям старшого дошкільного віку казка надає можливість задуматися, усвідомити такі складні категорії, як «добро» і «зло», сприяє формуванню морально-етичних цінностей.

А ще, використовуючи казки, можна навчити дітей мислити, відстоювати свою думку, мати власну точку зору.

З дітками більш старшого віку можна побудувати дуже цікаву роботу з казкою, використовуючи різні методи – гру, бесіду і навіть дискусію. Під час таких ігор, як «Якби я був ...», «Добре - погано», «Придумай своє закінчення казки» та інших, можна:

·                     вчитися мислити, порівнюючи і аналізуючи;

·                     розвивати уяву, фантазію;

·                     удосконалити навички монологічного та діалогічного мовлення.

Аналізуючи казки, дорослому слід так побудувати взаємодію, щоб спонукати дитину до роздумів, порівняння, узагальнення. Наприклад, можна порівнювати позитивних і негативних персонажів однієї казки, або підбирати до створеного дорослим образу персонажів з різних казок. А ще можна придумувати загадки до певної казки чи персонажу, «переселяти» героя однієї казки в іншу, і навіть самим придумувати казки.

Вчимо дитину формувати власні умовиводи

Працюючи з казками, слід приділити особливу увагу аналізуванню характерів героїв та їх вчинків. Адже, як правило, кожен казковий герой є яскравим втіленням позитивних чи негативних якостей і сприймається дитиною однозначно. Але не все так просто, як здається на перший погляд.

Для того, щоб дитина могла сформувати власні умовиводи, дорослому слід вміло направити хід її думок у правильному напрямку.

Пропонуємо зразок порівняльної характеристики протилежних персонажів: Василини Премудрої і Баби Яги. Бесіду можна повести так:

·                     Чому Василину називають Премудрою? (Очікувана відповідь: «Тому що вона багато знає».) Слово «премудрий» походить від слова «мудрість». Однак мудрість – це не тільки знання, а й розважливе, грамотне їх застосування. Адже кожен знає, що гратися із сірниками – небезпечно. Але часто, коли мами немає вдома, діти все ж беруть і підпалюють їх. Це мудрий вчинок? Хоча діти мають знання, вони неправильно їх використовують. Так чому Василину називають Премудрою?

·                     Чи можна вважати мудрою Бабу Ягу? (Очікувана відповідь: «Ні, вона не розумна».) Баба-Яга – це відьма. А слово «відьма» походить від слова «відати», тобто багато знати. Напевно ви чули вислів: «Не відає, що творить». Бабу-Ягу називають відьмою тому, що вона багато знає про властивості рослин і звички тварин. Згадайте, для чого Баба-Яга використовувала свої знання? (Очікувана відповідь: «Вона використовувала їх для нехороших вчинків».)

·                     І так, нам вдалося з'ясувати, що і Василина Премудра, і Баба-Яга розумні і багато знають. Проте чи однаково вони використовують свої знання? Значить знання можна використовувати, направляючи їх як на добро, так і на зло.